Relax-читання: Туве Янссон. Зима-чарівниця
Небо було майже чорне, зате сніг синювато виблискував під місячним сяйвом. Море спало під товщею криги, глибоко у землі, поміж корінняччям. Лісовим мешканцям снилася весна. Проте весною ще й не пахло, бо зима щойно встигла ледь перевалити за Новий Рік.
Саме у тому місці, де Долина починала плавно підніматися й ставати схилом гори, стояв засипаний снігом будиночок. Схожий на чудернацьку кучугуру, він був дуже самотній на вигляд. Неподалік між крижаними берегами котила свої чорні-пречорні води річка – стрімка течія не давала їй замерзнути усю зиму. На місточку не виднілося жодних слідів, та й навколо будиночка дрімали неторкані снігові замети.
Навколо панувала тиша, сповнена спокою та очікування.
Підпишіться на подкаст "Relax-читання":
Підписатись в Google PodcastsПідписатись в Apple Podcasts
Підписатись в Spotify
Підписатись Deezer
Підписатись в інших додатках