Легке та спокійне радіо
📻
Wet Wet Wet — Julia Says

Relax-читання

Relax-читання
У кожного з нас є улюблені твори, які хочеться перечитувати знову і знову... Радіо Relax ділиться такими фрагментами щодня та цілодобово. Нехай у вашому графіку знайдуться хвилини для занурення в чарівний світ.
Підписатись в Google Podcasts
Підписатись в Apple Podcasts
Підписатись в інших додатках
Поділіться цією програмою з друзями!
Найкращі випуски
Світлана Талан. Купеля
…Понад берегом невеличкої річки росли кружком верби, мов зачаровані дівчата, дрімаючи під монотонність шуму води. \...\ Колись давно, коли одна верба було молодою та могла милуватися своєю вродою у віддзеркаленні води, блискавка влучила у дерево й розчахнула його навпіл. Одна половина дерева залишилася стояти, а інша не витримала й величезна гілка під своєю вагою завалилася набік. Але верба не хотіла так просто загинути. Жага до життя взяла своє. Частина дерева, що вціліла, годувала поранену та обвуглену другу свою половину через вцілілу кору, напувала цілющою водою. \...\ Так і росли вони до цього часу — один стовбур і два життя. Одне тяглося вгору, друге — лежало майже на землі так, що гілля торкалося води. Софійка та Сашко завжди любили приходити на це місце. \...\ Місцина вабила закоханих до себе, подаючи живий приклад підтримки одне одного.
Святослав Черній. Слова - це любов
Спочатку було слово. І відтоді як же багато воно означає в нашому житті. День починається зі слова. Розмова - з нього ж. Монолог - зі слова, а діалог - із двох. Слово може бути приємним, щирим, добрим, милим; великим, коротким, маленьким; костурбатим, дивним. Апогеєм мовлення є гості слівця, які водночас можуть бути іронічними й улесливими, а ще - жартівливими. Слово - зброя, здатна воювати яз за добро, так і, нажаль, за зло. Людина може мати сильний характер із зовні, але варто сказати їй щось "усередину", вразити, і вона відразу стає слабкою, або ж розчуленою, чи навіть беззахисною. Коли сказати добрим людям добре слово, вони стануть ще добрішими. Слово - величний дарунок, який протягом життя треба вчитися... підбирати, щоби дар не перетворився на тягар. Найбільше відчувають на себе силу слова люблячі люди. Вони, завдяки своїм почуттям, настільки трепетно, чутливо, тонко і ніжно ставляться одне до одного, що іноді з найщиріших намірів "переборщують" і вражають занадто сильними словами. Зранити словом найлегше закоханих, адже вони надіються на взаємність, очікують на хороші слова й настільки бояться почути щось не те, що мимохіть їхні вуха самі генерують асоціації, абсолютно не відповідні до змісту сказаного. Життя - це гра в слова. Як і кожна гра, вона має свої правила й закономірності: після великої кількості добрих слів рано чи пізно буде одне зле... Та мудрим людям варто його використати як іще один добрий старт, а не початок кінця, адже слова - це любов.
Сергій Козлов. Їжачок у тумані
“Буває ж таке - палиш у печі, дивишся на вогонь і думаєш: он вона яка велика зима! А зранку вибігаєш на ґанок - ліс у тумані й ні острівця снігу не видно ніде. Куди ж вона поділася, зима? Тоді збігаєш із ґанку й бачиш... калюжу. Справжню калюжу посеред зими. І від усіх дерев іде пара. Що ж це? А це вночі пройшов дощ. Великий, сильний дощ. І змив сніг. І прогнав мороз. І в лісі стало тепло, як буває лише ранньої осені”.
Сесілія Ахерн. Постскриптум. Я тебе люблю
Полюбити людину, яка відповідає тобі взаємністю, - це саме собою диво. Але ще краще, ще важливіше знайти в цій людині споріднену душу. По-справжньому споріднена душа - це про того, хто розуміє тебе, як ніхто інший, любить, як ніхто інший, хто завжди поруч, що б не трапилося... Кажуть, ніхто не вічний. Але я переконана, що для деяких любов – безсмертна.
Тетяна Белімова. Вільний світ
Чим визначається-вимірюється щастя? Чи має воно бути однаковим – ніби під копірку розтиражованим – подібним у дрібницях – схожим у цілому – одним і тим самим? Якби ти тільки знала, Полю, як мені було добре з ним! Навіть коли його напівпритомного приносили в наше маленьке помешкання на Межигірську і я просто лягала поруч – навіть тоді була щаслива! Він просто хотів швидше згоріти – пропалати – як метеорит – серпнева зірка – хвіст комети… У цьому двобої зі смертю (а може, із життям?), переможець у якому був наперед визначений, зовсім не важило відтермінувати кінцеву дату: завтра – за місяць – за рік. Ти знаєш, як воно буває, коли – весь – вільний – світ – навколо сходиться в одній людині...
Тетяна Брук. Бережіть янголів своїх
Я все ще не могла взяти до тями, як сталося так, що я оточила себе людьми байдужими і корисливими. І зрозуміла, що й сама, напевне, не без гріха. І тепер необхідно поставити питання Руба "Що я повинна змінити в собі? Як навчитися бути справді щирою і мудрою?" Дивовижно, але я вже перестала ображатися на людей, з якими спілкувалася досі. Зрозуміла, що людина має право жити так, як хоче, бути такою, як хоче вона, а не такою, щоб мені було комфортно спілкуватися з нею. І лише коли людина зрозуміє, що недостатньо хороша, і вирішить змінитися або змінити своє ставлення до оточення, може зробити це. Ніхто не може і не повинен когось примушувати. А якою потрібно стати, що зі мною було комфортно тим, із ким хочеш спілкуватися? Мабуть, не втримала тих, хто був мудріший за мене і розумніший. І тепер за це плачу. Але я спробую знайти їх і зробити так, щоб вони більше ніколи не мали приводів на мене ображатися.
Туве Янссон. В кінці листопада
Повільний перехід осені до зими - зовсім не погана пора. Це пора, коли потрібно зібрати, привести в порядок і скласти всі свої запаси, які ти накопичив за літо. А як чудово збирати все, що є у тебе, і складати ближче до себе, зібрати своє тепло і свої думки, заритися в глибоку нірку – в надійне укриття; захищати його як щось важливе, дороге, твоє власне. А після нехай мороз, бурі і морок приходять, коли їм заманеться.
Туве Янссон. Зима-чарівниця
Небо було майже чорне, зате сніг синювато виблискував під місячним сяйвом. Море спало під товщею криги, глибоко у землі, поміж корінняччям. Лісовим мешканцям снилася весна. Проте весною ще й не пахло, бо зима щойно встигла ледь перевалити за Новий Рік. Саме у тому місці, де Долина починала плавно підніматися й ставати схилом гори, стояв засипаний снігом будиночок. Схожий на чудернацьку кучугуру, він був дуже самотній на вигляд. Неподалік між крижаними берегами котила свої чорні-пречорні води річка – стрімка течія не давала їй замерзнути усю зиму. На місточку не виднілося жодних слідів, та й навколо будиночка дрімали неторкані снігові замети. Навколо панувала тиша, сповнена спокою та очікування.
Ульф Старк. Маленька книжка про любов
Її вигляд нагадував, що вже Різдво. Вона вдягнула до уніформи червону, як у гнома, шапку. А ще в неї були червоні очі, бо вона прибирала і пізно лягла спати. Коли вхідні двері зачинилися, я підтягнув маскувальні штори. Надворі світив місяць і мерехтіли зірки, тож мені стало веселіше. Я ліг на канапу, дивився на них і думав про обійми. Про те, як по-різному обіймаються мама та Ельса. Хоч мені подобалися обійми обидвох. Я заплющив очі й щосили сам себе обійняв.
Ульф Старк. Маленька книжка про любов
І тут вона вийняла з портфеля кишенькове люстерко. Кругленьке, з синьою кришечкою. Прошу, – мовила вона. – Це тобі від мене на Різдво. Коли ти глянеш у нього, то побачиш того, кого я люблю.
Франсуа Мориак. Не покоряться ночи
Пустыня любви!.. Эта пустыня родилась вместе со мною, и я заранее смирился с тем, что из нее не выйти. Только с приходом любви это смирение на время покидает нас; и, возможно, лишь достигнув возраста, когда мужчина уже перестает уповать на человеческую любовь, он более всего походит на того мальчика, каким был. У иных детство и зрелость схожи между собой тем, что ничего не ждут от других и по одной и той же причине покоряются зову господню: детство — потому, что еще не научилось любить людей; зрелость — потому, что решила больше не любить их.
Франсуаза Саган. Ангел-хранитель
Тому, кто любит жизнь, никогда не хватит слов, чтоб её описать. Меня терзала мысль: что за преграда так часто встает между людьми и их сокровенными желаниями, их невероятным стремлением к счастью? Может, в препятствие вырастает то представление о счастье, тот идеал, что они сами себе создают, - несовместимый с реальной жизнью? Или виновато время? Или нехватка времени? Или взращенный с детства надлом? Наверное, это ужасно, когда для счастья нужно столь мало. Счастье начинает засасывать, и единственный способ от него избавиться - погрузится в неврастению. Нас преследуют неприятности, гнетут проблемы, но вдруг, точно камень, брошенный из-за угла, или как солнечный луч, настигает счастье, и мы отступаем перед радостью бытия.
Франсуаза Саган. Сигнал к капитуляции
Случается порой, что человек совершенно счастлив один, сам по себе. Воспоминания о таких минутах скорее любых других спасают в трудный момент от отчаяния. Вы знаете, что способны быть счастливым в одиночестве и без всяких видимых причин. Вы знаете, что это возможно. И если человек несчастен из-за другого, безнадежно, почти органически зависим от него, такие воспоминания возвращают уверенность. Счастье представляется чем-то круглым, гладким, совершенным, навеки свободным, доступным – пусть оно далеко, но достижимо. И это лучше помогает удержаться на плаву, чем память о счастье, разделенном когда-то с кем-то еще.
Элизабет Гилберт. Есть, молиться, любить
Ты не понимаешь, что это значит — твоя половинка. Люди думают, что это идеальная пара, и все хотят найти именно ее. Но настоящая половинка — как зеркало, оно показывает все, чего тебе не хватает, привлекает твое внимание к тебе же самой, чтобы ты изменила свою жизнь. Твоя половинка — это самый важный человек в твоей жизни, потому что именно он рушит все барьеры и заставляет тебя пробудиться. Но жить вместе вечно? Ну уж нет. Слишком тяжело. Половинки приходят в нашу жизнь, чтобы открыть нам нашу собственную сущность, а потом уходят. Ведь у любых отношений есть срок годности, и чаще всего он меньше, чем вечность.
Элизабет Гилберт. Есть, молиться, любить
В современном индустриальном западном обществе, откуда я родом, человек, которого вы выбираете себе в спутники жизни, является, пожалуй, наиболее ярким отражением вашей личности. Он становится прозрачным и сверкающим зеркалом, посредством которого ваша индивидуальная картина эмоций отражается в мир. Ведь нет более личного выбора, чем выбор супруга; этот выбор способен рассказать почти всё о том, что вы собой представляете. Спросите любую типичную современную западную женщину, как она познакомилась с мужем, когда и почему в него влюбилась, и можете быть уверены – вас ждет полный, детальный и глубоко прочувствованный рассказ. Скорее всего, она будет рада поделиться с вами этой историей, даже если видит вас впервые. Ведь она давно успела проанализировать свою любовную историю со всех возможных углов и за годы высечь из нее золотое эпическое изваяние или, в случае с другим исходом, - мумифицировать рассказ в горькую, но поучительную басню.
Элизабет Гилберт. Законный брак
Этот мужчина не нужен мне для тех целей, в которых женщины нуждались в мужчинах на протяжении веков. Он не нужен мне, чтобы защищать меня физически, потому что я живу в одном из самых безопасных мест на земле. Я не нуждаюсь в его финансовой поддержке, потому что всегда сама зарабатывала на хлеб. Не нужен он мне и чтобы расширить круг близких людей – у меня полно своих друзей, соседей и родных. Я также не нуждаюсь в обретении важного социального статуса «замужней женщины», потому что в моей культуре и незамужние пользуются уважением. Не нужен он мне и в качестве отца моих детей, потому что я решила, что матерью быть не хочу. И что остается? Зачем он вообще мне нужен? Только по одной причине – я люблю его, его общество приносит мне радость и успокоение. Фелипе воспринимает меня точно так же: я нужна ему только в качестве спутницы жизни. С одной стороны, кажется, что это много; с другой – это всего лишь любовь.
Элизабет Гилберт. Законный брак
Говорят, брак – это то, что происходит «между знаменательными событиями». Спустя годы мы часто оглядываемся на наш брак – иногда после того, как один из супругов умер, – и вспоминаем лишь «отпуска и несчастья», то есть самое радостное и самое грустное. Все остальное воспринимается нечетким калейдоскопом каждодневной рутины. Но именно эта рутина и есть брак. Брак – это те две тысячи разговоров, что не отличить друг от друга за двумя тысячами одинаковых завтраков, но с каждым из которых вы становитесь всё ближе, и эта близость – как медленно вращающееся колесо. Эта вот близость, - когда двое людей так тесно знакомы и присутствуют в жизни друг друга так постоянно, что становятся почти невидимой потребностью, как воздух – она бесценна.
Эльчин Сафарли. Я вернусь
… Весной дождь пахнет надеждой… Под ним хочется жить, любить, надеяться. Считать капли, сбиваясь со счета, ловить их языком, запоминая вкус свежести новой поры. Весенний дождь похож на мятный коктейль с кубиками льда. Коктейль из весны, так напоминающий лето…
Эмили Бронте. Грозовой перевал
Я не могу этого выразить, но, конечно, и у тебя и у каждого есть ощущение, что наше "я" существует - или должно существовать - не только в нас самих, но и где-то вовне. Что проку было бы создавать меня, если бы я вся целиком была только здесь? Самыми большими моими горестями были горести Хитклифа: я их все наблюдала, все переживала с самого начала! Самой большой думой в жизни был он, и только он. Если всё прочее сгинет, а он останется - я ещё не исчезну из бытия; если же всё прочее останется, но не станет его, вселенная для меня обратится в нечто огромное и чужое, и я уже не буду больше её частью. Моя любовь к Линтону как листья в лесу: знаю, время изменит её, как меняет зима деревья. Любовь моя к Хитклифу похожа на извечные каменные пласты в недрах земли. Она - источник, не дающий явного наслаждения, однако же необходимый. Нелли, я и есть Хитклиф! Он всегда, всегда в моих мыслях: не как радость и не как некто, за кого я радуюсь больше, чем за самое себя, - а как всё моё существо.
Эрнест Хемингуэй. По ком звонит колокол
Никогда не потешайся над любовью. Просто есть люди, которым так никогда и не выпадает счастья узнать, что это такое. Ты тоже раньше не знал, а теперь узнал. То, что у тебя с Марией, все равно, продлится ли это полтора дня или многие годы, останется самым главным, что только может случиться в жизни человека. Всегда будут люди, которые утверждают, что этого нет, потому что им не пришлось испытать что-либо подобное. Но я говорю тебе, что это существует и что ты это теперь узнал, и в этом твое счастье, даже если тебе придется умереть завтра.
Зараз в ефірі (що звучало раніше)
👍 Приєднуйтесь до Радіо Relax!
📱 Слухайте зі смартфона